Цей сайт використовує файли cookie для надання послуг і відповідно до Політика Файлів Сookie
Ви можете вказати умови зберігання або доступу до файлів cookie у своєму веб-браузері.
Українська влада береться за заробітчан. У Раді готують серйозні кроки для контролю за процесом трудової міграції Новини
Редакція 19 березня 2019

Українська влада береться за заробітчан. У Раді готують серйозні кроки для контролю за процесом трудової міграції

2
Коментувати
Фото ілюстративне fotolia.com
Група народних депутатів зареєстрували у Верховні Раді законопроект, направлений на посилення державної підтримки українців за кордоном. Експерти ж кажуть, що документ насправді не відповідає сучасним реаліям і більше схожий на спробу поставити на контроль українських трудових мігрантів.
YAVP.PL проаналізував основні положеннях законпроекту та дізнався, що про нього думають фахівці, які вивчають питання працевлаштування українців за кордоном.

Якщо коротко, то законопроект з реєстраційним номером №10153 від 14 березня 2019 року передбачає три основних нововведення:

  • запровадження картки українського мігранта;
  • створення Фонду добробуту українських мігрантів;
  • створення нового органу виконавчої влади, який займатиметься питаннями обліку, правового та соціального захисту трудових мігрантів.

Тепер детальніше про кожен з цих пунктів і як все має виглядати на практиці згідно з задумом авторів законопроекту.

Центральний орган виконавчої влади з питань співпраці з закордонними українцями

По-перше, новий орган виконавчої влади повинен буде створити Єдину інформаційно-аналітичну систему для ведення міграційної статистики. По-друге, передбачається, що він допомагатиме громадянам у працевлаштуванні за кордоном, надаватиме їм правову допомогу, сприятиме створенню спільнот трудових мігрантів у різних країнах, а також опікуватиметься реєстром посередницьких фірм з міжнародного працевлаштування та їхнім ліцензуванням.

Автори законопроекту вважають, що це допоможе краще захистити права українців, які працюватимуть за кордоном. Експерти ж мають іншу думку.

“Ліцензування як інструмент боротьби з шахрайством взагалі не працює. Наприклад, у 2017 році Польща видала 1,7 млн запрошень на роботу для українців (освядчень), однак через легальні компанії було працевлаштовано лише 12,2 тисячі осіб. У 2018 році було 1,45 млн запрошень, а через ліцензовані компанії працевлаштовано - 12,5 тисяч українців. Тобто загалом через ліцензовані компанії працювати закордон поїхало лише близько 1% наших громадян. Відтак необхідно змінювати підхід: не просувати стягнення грошей з трудових мігрантів, бо за все заплатять саме вони, а навпаки, робити все, щоб українці не платили гроші посередникам”, - наголосив у коментарі YAVP.PL президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

Фонд добробуту українських мігрантів

Згідно з законопроектом, він надаватиме соціальну підтримку заробітчанам (та членам їхніх сімей), які при виїзді на роботу за кордон зареєструються в Єдиній інформаційно-аналітичній системі й сплатять членський внесок. До основних соцпослуг належатиме:

  1. Виплата компенсацій при втраті роботи;
  2. Покриття витрат на транспортування в Україну хворих, а також тіл померлих;
  3. Надання одноразової матеріальної допомоги мігрантам та членам їхніх сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах;
  4. Фінансування та організація повернення мігрантів та їхніх родин на Батьківщину за форс-мажорних ситуацій;
  5. Надання кредитів на отримання освіти;
  6. Кредитування мігрантів для вирішення житлового питання;
  7. Надання кредитів для започаткування власного бізнесу.

З державного бюджету Фонд не отримуватиме жодної копійки, а фінансуватиметься в основному за рахунок самих трудових мігрантів, які повинні будуть сплачувати туди щорічні внески для того, щоб отримати Карту мігранта та страхування. Орієнтовна сума одного платежу в законопроекті не вказується, також не роз’яснюється чи буде вона сталою, чи варіюватиметься, наприклад, в залежності від валютного курсу.
Крім внесків від самих працівників, передбачається також можливість залучення благодійних коштів від підприємств, установ та організацій.

“Запропонований законопроект фактично пропонує обкласти українських трудових мігрантів додатковим податком у вигляді членського внеску в новостворену державну структуру, яка повинна опікуватися проблемами українців, що працюють за кордоном, - вважає Василь Воскобойник. -  Але справа в тому, що і без усіляких платежів з боку громадян, українська держава зобов’язана допомагати громадянам, які перебувають за кордоном. А що тоді робити з туристами та іншими категоріями українців, які їздять за кордон? Теж брати з них додаткові кошти за захист?”.

Картка трудового мігранта

Після реєстрації в Єдиній інформаційно-аналітичній системі людині, яка їхатиме працювати за кордон, видаватимуться картка трудового мігранта та страховий поліс. Вартість останнього покриватиметься за рахунок членського внеску до Фонду добробуту українських мігрантів.

Картка трудового мігранта засвідчуватиме легальний статус тих, хто працює за кордоном, та надаватиме їм право на отримання соціальних послуг за рахунок Фонду.

“Практичним результатом ухвалення цього закону буде повне його ігнорування з боку українських трудових мігрантів, - стверджує президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник. - Бо навіщо українцеві добровільно сплачувати чималі кошти незрозуміло якій структурі за міфічну допомогу? До того ж, потрапляти в якійсь державний реєстр трудових мігрантів. Краще наш громадянин нікому не буде повідомляти, що він їде працювати за кордон, і нікому не буде сплачувати додаткові гроші, які краще витратить на себе та свою родину”.

Законопроект не передбачає, що всі, хто їхатиме на роботу за кордон, повинні будуть обов'язково реєструватися в Єдиній інформаційно-аналітичній системі чи долучатися до Фонду добробуту українських мігрантів, сплачувати туди внески й отримувати картку трудового мігранта. Робити це можна буде добровільно, принаймні деякий час.
Незрозумілі поки що і перспективи ухвалення самого законопроекту. Зараз його опрацьовують у парламентських комітетах. Чи дійде він вже найближчим часом до розгляду на пленарному засіданні, прогнозувати складно.

“На мій погляд, саме ЗМІ можуть зупинити розгляд цього законопроекту, як повністю не відповідного сучасному стану речей”, - каже Василь Воскобойник.
Gość
Надіслати
Додати фотографії
Коментарі:
Від найновіших
Від найстарших
Від найновіших
Roman Leskiv
Roman Leskiv 19-03-2019 18:49

100%

Поскаржитись на коментар
Marina Ya
Marina Ya 19-03-2019 16:52

Ипало не треснет? Ручки сначала в посольство купите и туалет постройте

Поскаржитись на коментар

Добре оцінені фотографії



Шукати поблизу
  • Жінки
  • Чоловіки
Пошук друзів
розширений пошук »
Знайдено:

Будь ближче до нас