Трудове рабство: як не попастися на гачок злочинців, для котрих люди – то лише товар

Прикордонна служба щоденно повідомляє про збільшення кількості громадян України, які перетнули кордон з ЄС, скориставшись біометричним паспортом. Саме цей документ, на думку спеціалістів МОМ, допоможе краще подолати наслідки та загрози великого тіньового бізнесу -  торгівлі людьми. Масштаби лиха вражають: щорічний оббіг нелегального трафіка робочої сили в світі, за даними ООН, перевищує 12 мільярдів доларів. Не дивно, що однією з умов лібералізації перетину кордону ЄС для українських громадян, стала участь України в програмі з протидії торгівлі людьми.  Це означає, що проблемою займаються на рівні держави. І людина, яка потрапила в непросту ситуацію, зможе отримати допомогу не лише приватних організацій, міжнародних фондів, але й держави. Жертвам подібних злочинів на території ЄС, так само як і в Україні, надається статус людини, що постраждала від торгівлі людьми. Вони можуть розраховувати на  матеріальну, юридичну, медичну, а також іншу необхідну допомогу, хоча спеціалісти підкреслюють, що проблемі легше завадити, ніж потім долати її наслідки.

Існує декілька різновидів протиправної експлуатації, наприклад, сексуальна. Українці найчастіше стають жертвами трудової. Схема вербування є стандартною: людям пропонують високу винагороду, наприклад, на будівництві, в сільському господарстві чи на виробництві. Як тільки нещасний опиняється в руках злочинців, у нього відбирають документи, гроші. Обмежують свободу пересування, тиснуть  психологічно, загрожують фізичною розправою. Примусова праця триває, в кращому випадку,  декілька місяців, потім людину викидають на вулицю як непотріб, відпрацьований матеріал.

У групі ризику торгівлі людьми – будь-хто, незалежно від статі чи віку. Потрапляють на гачок вербувальників дармової робочої сили по-різному: через оголошення  про набір персоналу в інтернеті чи пресі, неформальні контакти чи сумнівні знайомства, через розповіді знайомих, і не зовсім, людей про золотий «Клонайк». При цьому в МОМ говорять, що з кожним роком вимогливість українців до обіцяних зарплат знижується, а люди опиняються в полоні не лише власних ілюзій, але й реальному полоні, за значно нижчі суми, ніж раніше.

Пильність та поміркований скептицизм – ось складові розумного підходу до пошуку роботи за кордоном, підкреслюють спеціалісти. А ще рекомендують нікому не довіряти паспорт чи інші документи, які засвідчують особу. Зробити копії найважливіших паперів чи карток, щоб деякі з них залишити вдома близьким, а інші забрати з собою у подорож та зберігати окремо від оригіналів. Відмовлятися від пропозицій роботи, за якими не надається повна інформація: про місце та час праці, про роботодавця, про оплату й спосіб легального працевлаштування (наприклад, про форму трудового договору). Не зайвим буде попіклуватися про безпечне та надійне місце проживання в країні, в яку їдете, а також мати з собою контактну інформацію організацій, що можуть надати допомогу українцям за кордоном.