Легенди Польщі. Якого короля з`їли миші?

Почнемо зі столичної легенди. У Польщі є кілька оповідок, пов’язаних із походженням Варшави. Перевірити їх правдивість видається не зовсім реальним, бо достовірних фактів просто-таки немає. Але одну із легенд ми, все ж, розповімо.     

Жив та був собі король Kazimierz Odnowiciel. Одного разу він вирішив попрямувати із Кракова в Гнєзно. Дорога як на той час була непростою, автомобілів ще  ж не винайшли:) Тому, добряче зголоднівши, вельможа зайшов у бідну хатинку рибалки. Із цього помешкання линув такий смачний запах свіжої їжі, що король просто не втримався. Під час трапези рибалка  повідав королю чудову новину: у його сім’ї народилося двоє близнюків. Проте родина рибалки не мала змоги похрестити малечу. А все чому? Бо поруч не було храму.     

Король виявив бажання добре нагородити бідного рибалку за ситний обід, й запропонував йому золото. Проте чоловік відмовився від грошових винагород. Натомість він попросив про почесну послугу -  стати хрещеним татом його новонароджених дітей. Король, звісно ж, погодився. За наказом вельможі священник дав хлопцю ім’я Варс, а дівчині — Сава. Прізвище «Рибалка» король велів замінити на «Варша». І проголосив: коли поруч дому рибалки розростеться місто, він має назвати його своїм родовим ім’ям.

Минуло багато століть із того часу, як біля Голли розташувалося прекрасне місто-фортеця. Його володарем був король на ймення Попіль. Усі в королівстві знали, що правитель має нестерпний характер. А про його жорстокість і підступність ходили легенди. Короля переслідували підозри, що його піддані можуть відібрати у нього престол. Але найжахливіші люди теж наділені здатністю кохати. Отож він був закоханий у свою холодну  й гордовиту дружину Герду. Саме вона вигадувала найстрашніші кари для підданих. Правитель був дуже забобонним та вірив у пророцтва. Одного дня Попіль звернувся до придворного мага з питанням, що чекає його у майбутньому. Оракул прорік королю, що той помре від нашестя гризунів. Так-так, звичайнісіньких мишок.     

Попіль був неабияк здивований і роздратований. Як можна таке говорити самому королю? Та нехай король собі надумує, що і як йому пророчить доля. А ми познайомимося із старійшинами, його помічниками. Бо саме їх присутність заважала Герді. Підступна королева недовіряла старим мудрецям, бо вважала, що вони хочуть зайняти престол. Тому вона вирішила їх «прибрати». Щоб реалізувати свій задум, жінка  влаштувала бенкет і запросила старців.

Відео взято з соціальної мережі YouTube, розміщено користувачем Baj Pol.

Говорила медовим голосом, а з її вуст не зникала підступна посмішка. Королівські кухарі пригощали гостей пивом, медом та дичиною. У мить, коли старійшини трохи хильнули зайвого, королева власноруч принесла бочку з медом. Переконавшись, що за нею ніхто не слідкує, вона наповнила посудину отрутою. Старці випили жахливе пійло і пішли із життя у важких муках. За це один із старійшин наклав на королівський рід страшне прокляття.     

Втішена від того, що її план спрацював, королева допомогла Попелю кинути старійшин у озеро. На ранок у місті сталася біда. Місцевість оточили гризуни, вони прибігали з боку озера. Миші розмножувалися, їх ставало все більше. Король намагався втекти від докучливих гризунів, проте вони знайшли його та Герду й з’їли обох. Усе, що залишилося від жорстокого правителя – лише його корона. Таким чином у місті знову відновилася справедливість і піддані жили довго та радісно.

А які польські легенди любите ви?