Кава і добро для людей: про мережу Dobro&Dobro та особливості бізнесу в Польщі

 - Чим сьогодні живе мережа Dobro&Dobro та  які плани на 2020 рік по розширенню бізнесу?  

 - У 2020 році у нас були дуже амбітні плани, вони такими й залишилися, але їх трішки підкоригував коронавірус. Ми хотіли до кінця року запустити в процес 100 кав’ярень. Не відмовляємося від цього плану, але підозрюємо, що весняна затримка може трішки завадити.

Однак навіть під час карантину ми продовжували відкривати кав’ярні: з'явилося ще три. Зараз у процесі відкриття наступних шести. Крім того, договора вже підписані й триває пошук приміщень ще для 10 нових кав'ярень.

Ми не дуже активно зараз продаємо франшизу, бо все-таки хочемо побільше відкривати власних точок. Але все одно мережа розширюється, нещодавно запрацювала наша друга кав'ярня у Вроцлаві. Перша там відкрилася 2 роки тому. 

З більших планів - плануємо до кінця року запустити власну палярню, обсмажувальний цех кави. 

 - В яких польських містах найближчим часом варто очікувати появу кав'ярень Dobro&Dobro? 

 - У найближчий час - відкриття нових кав'ярень у Каліші, Лодзі та у Варшаві. У нас також підписаний договір франшизи в Гданську, й за планом кав'ярню вже б мали там відкрити, але наші франчайзі застрягли трохи в Києві. Зараз чекаємо, поки вони приїдуть й почнуть роботу. 

Звертаються до нас також потенційні франчайзі з Познані, але поки ще ні з ким звідти не підписали договір. Однак це такий план must have на найближче майбутнє. 

- Ви також починаєте виходити з франшизою за межі Польщі...

- Цього року відкриється перша кав’ярня Dobro&Dobro в Чехії. Це - наш новий досвід, нова країна. Ми вже навіть вибрали приміщення. Чекаємо фінального підтвердження від власника, бо це великий бізнес-центр у Празі.

 - Чому ви вирішили піти в Чехію? 

 - Ми розуміли, що Чехія - дуже близька до Польщі по духу, хоча безпосередньо цю країну ми навмисне не вибирали для розширення бізнесу. Ми спілкувалися з сім’єю, яка взяла нашу франшизу, ці люди нам сподобалися: вони дуже активні, близькі нашому стилю життя, мислення, й тому ми вирішили спробувати саме з ними і саме в Чехії.

Тепер думаємо, як освоювати ринок інших сусідніх з Польщею країн, де можливості для розвитку набагато кращі: Словаччина, Словенія і, звісно, Німеччина. Подивимося, як з цим вийде

 - Правда, що ви можете стати першою польською мережею кав'ярень, яка з'явиться в США?

 - Це конкретний план на найближчі роки по розвитку мережі! Ідея зайти у США з’явилася, коли ми поїхали подорожувати цією країною. Цілий січень ми були у Штатах, подорожували і по Західному, і по Східному узбережжю й зрозуміли, що наш концепт просто ідеально сюди вписується. Він просто створений для США. Тому ми вирішили, що хочемо відкрити там Dobro&Dobro. 

Так сталося, що в той період ми спілкувалися в США з українцями, які планували відкриття подібного бізнесу. Тому наші плани все більше ставали реальними, ми навіть попередньо домовлялися про підписання договору на квітень. Але в квітні трохи не вийшло, однак плани не скасовуються.

 - В якому ж місті в США з’явиться кав’ярня Dobro&Dobro?

 - Місто поки що я не хочу називати. Хотілося, щоб це була Каліфорнія, однак стратегічно правильніше, щоб це був Вашингтон. 

 - Як вам вдалося не просто пережити період карантину через коронавірус, а ще й розширити бізнес? Є якийсь секрет? 

 - Секретів немає. На час карантину закрилися тільки дві кав’ярні, всі інші весь час продовжували працювати. Спочатку ми оптимізували наші видатки: відмовилися від офісу, переглянули зарплатний фонд, зменшили й години роботи, але нам вдалося зберегти команду. Ми дуже цим пишаємося і радіємо, що всі залишилися з нами. 

Ми також змінили структуру продуктів, які ми продаємо, й перекваліфікувалися на роботу онлайн. У нас запрацював власний кейтерінг.  За два тижні підключили всю доставку, зробили сайт, змінили меню. Адаптували все до роботи на винос, додали товари довготривалого зберігання. Це й аксесуари, і кава в зернах. Одним словом, більше підлаштувалися під споживання людей, які сидять вдома. 

Ми почали досить активну роботу з маркетингом: більше створювали контент, опрацювали ТікТок. Перекваліфікували структуру видатків на маркетинг, але не зменшуючи їх. Ми почали більше витрачати на рекламу сайту, щоб збільшити кількість замовлень, почали також активніше працювати з українською громадою, в якій знайшли велику підтримку, зокрема в Варшаві.

Наприкінці квітня й на початку травня в нас були навіть черги з уберистів-доставщиків. На кінець травня 2 наші кав’ярні збільшили свої доходи, одна з них - більше ніж удвічі!

- Якщо людина хоче взяти вашу франшизу, з чого треба починати і чи є якісь вимоги?

- Особливих вимог немає. Більшість наших франшизерів навіть не мають досвіду ведення власного бізнесу. Буквально одиниці його мають. 

Коли ми починаємо спілкуватися з потенційними партнерами, то спочатку надсилаємо інформацію, фінансові плани і потім зустрічаємося. Якщо ми розуміємо, що з цією людиною ми домовимося й можемо будувати бізнес, тоді починаємо працювати: разом шукаємо приміщення, виділяємо для нового партнера менеджера. Ми також надаємо хорошу базу навчання. 

Левова частина нашої вступної розмови полягає у важкості й складності власної справи. Тому більшість людей в кінці розмови говорять: “А ви точно хочете нам продати франшизу, бо ви аж відмовляєте?”

Ми дуже тверезо оцінюємо ситуацію. Гастрономія - це дуже складний бізнес, дуже специфічний. Тому якщо не любити цього, не любити людей, не бути готовим до складнощів, то буде дуже складно вести бізнес і заробляти на ньому.

 - Який потрібен стартовий капітал, щоб взяти франшизу? 

 - Мінімальна сума, яка потрібна для інвестиції в кав’ярню під нашою франшизою - це 15 000 доларів. Але зараз ми розуміємо, що маленька кав’ярня не може дати великих обертів, і це буде мало нагадувати бізнес, радше самозайнятість. Тому потрібно розраховувати на європейські формати: більші кав’ярні з їжею, зі сніданками, щоб можна було посидіти, відпочити. А це вже в два рази більше стартових видатків. 

 - Де брати гроші? 

 - Брати гроші можна в банках або шукати інвестора. Є світова практика залучення інвестора у бізнес: через інвестиційні фонди, через кредитування і так далі. Не можеш скористатися цими міжнародними практиками, тоді позичай гроші в когось зі своїх батьків, інших родичів. Але не варто чекати, що якась організація в якійсь країні допоможе тобі грошима та ще й безкоштовно. 

Бо є такі, що хочуть мати стабільний бізнес, який приносить прибуток, але шукають, хто їм позичить грошей на старт. Це абсолютний булшіт. Стабільного бізнесу не буває. Прибутковість - це результат вашої роботи. 

Якщо люди планують відкривати власний бізнес, то треба розраховувати тільки на свої сили, працювати тільки на своїх потужностях. Тим більше не варто шукати допомоги в українських організаціях. Це моя особиста думка. Українська організація може стати майданчиком для обміну контактами, але для того, щоб хтось допоміг, то ні.

 - Ви започаткували навчальний курс для підприємців. Наскільки українці, які приїжджають до Польщі, хочуть навчитися бізнесу в тутешніх умовах?

 - Насправді небагато людей готові вчитися. Більшість думає: “А що там вчитися? Клімат такий самий, хіба що мова відрізняється. Береш і робиш.” Як наслідок, дуже багато українських фірм заходять працювати в Польщу і потім закриваються або працюють на дуже низьких обертах. 

Головні помилки українців, які починають вести свій бізнес за кордоном - це, по-перше, впевненість, що тут дуже схожий ринок. Це супер величезна помилка! По-друге, впевненість, що можна все зробити з нашим підходом: десь домовитись, швидко залатати і бігти далі. Тут так не вийде. Не можна по-українськи вирішувати справи в Польщі. 

І третє, це незнання базового розуміння бізнесу, базового розуміння маркетингу. Дуже інтуїтивно все робиться. В Україні немає культури ведення бізнесу. Ми досить довго були в рамках Радянського Союзу, і взагалі практики власного бізнесу або культу власного бізнесу в нас не було. В Європі в Штатах цього було більше і більше популяризувалося. Тому нашим людям важко без такої бази. Але це не значить, що вони дурніші. Просто в багатьох відсутнє розуміння, як треба вести бізнес, немає певних задатків.

 - У чому, на вашу думку, головна різниця між польським і українським бізнесом? 

 - Головна відмінність українського і польського бізнесу - це люди. Люди, які купують, люди, які продають, люди, які приймають рішення, і люди, які працюють в державних структурах. Тут клієнт по-іншому заробляє гроші, по-іншому їх інвестує, по-іншому приймає рішення і до нього потрібен інший підхід. 

В Україні, на мою думку, люди голодні і їм потрібно видовищ, тому гастрономія та індустрія розваг по-іншому розвиваються. У Польщі люди звикли до більш стабільної ситуації. Їм не треба виділятися на фоні когось, не потрібно підкупляти когось їжею, натомість, важлива економія й інші гарантії. 

Дуже складно продавати в Польщі лакшері товари, такі, що виділяють. В Україні - легше. Поляку не треба виділятися, а українцю - треба. Він буде збирати гроші, щоб купити дорогу річ, а поляк - ні. Тут інший підхід. А це дуже сильно впливає на той продукт, який пропонують людям, і на його ціну. Ну, і звичайно, велика відмінність у тому, як працює державна структура, як підтримується бізнес державним сектором. Ми зовсім не схожі. Чим довше ми живемо в Польщі, тим більше розуміємо, що ми дуже різні. 

- Чи варто починати в Польщі бізнес виключно для “наших”: українців, білорусів і т.д.?

- Я вважаю, що це зовсім не правильно, приїжджати до Польщі і орієнтуватися на той малесенький відсоток “наших”. Це не бізнес підхід. Це, швидше, допомога на старті,  але буде помилкою будувати на цьому бізнес далі. Тоді можна залишатися в Україні. Навіщо виїжджати в Європу, якщо ти не плануєш працювати з європейцями?

• Підписуйтеся на нашу сторінку у Фейсбуці - https://www.facebook.com/yavpl/
• Приєднуйтеся до нас у Telegram - https://t.me/yavpolshi