Про Польщу без упереджень: Чи легко українцеві завести друзів-поляків?

Героями матеріалу YAVP.PL стали три співрозмовники, які поділилися своїми спостереженнями про життя в Польщі та стосунках, які у них склалися з місцевими жителями.

Ігор Лук'янчук із Дніпра, працював на виробничій лінії: "Коли я приїхав до Польщі на роботу вперше, то поляків бачив тільки на відстані: в цеху й на квартирі мене оточували тільки українці. Ані сил, ані часу на спілкування у мене не залишалося ". Проте, за словами Ігоря, так було тільки перший час. "Я поставив собі за мету вивчити польську, тож  для цього потрібно було терміново шукати спілкування з поляками. Найпростішим способом "дістати" аборигенів виявилося .... запросити їх на пиво й піцу ".

Спосіб налагодження стосунків, безумовно, залежить від того, з ким саме доведеться мати справу. "Поляки люблять погуляти, але не завжди спільне розпивання спиртного - саме те, що вам потрібно для зав'язування дружніх відносин" - впевнена Тетяна Лихачова із Запоріжжя. "Поляки - досить специфічний народ. Їх особливість, яку важко не помітити, - це на все і завжди скаржитися, лаяти владу, сусідів і т.д. Але що у них не відняти, так це беззастережну любов до своєї родини та близьких ". Саме з останнім фактором дівчина, яка закінчила в Польщі університет і зараз працює в столичному офісі великої фінансової компанії, пов'язує деякі труднощі щодо зав'язування нових знайомств у Польщі. "Якщо ви не входите в сім'ю - ви другорядні. І не має значення, яке у вас громадянство або національність "- резюмує Тетяна. За її зізнанням, відчути себе частиною місцевої громади їй допомогло повне прийняття "польського" погляду на дружбу. "У мене маса знайомих поляків і польок, з якими я можу піти відпочивати в нічний клуб або поїхати в гори. Але на першому місці для мене - мій особистий простір, сім'я і поняття дружби на ці сфери не поширюється ".

"Ми з сім'єю прожили кілька років в Польщі - розповідає Артур Сергєєв, програміст із Вінниці, який проживає у Варшаві. - Спілкування з поляками у нас відбувається через школу, куди ходять наші діти ". Дружба між дітьми в класі привела до спілкування між батьками. "У Польщі існує таке, досить незвичайне для нас, українців, явище як "ночівлі". Це коли діти приходять в гості до своїх друзів і залишаються ночувати, - продовжує Артур. За його словами, до цієї традиції дуже прихильно ставляться в польському суспільстві і всіляко її заохочують. Ночувати в гостях починають з дуже раннього (за українськими мірками) віку - практично з першого-другого класу, тобто, 7 - 8 років, а то й раніше. "Одночасно в одну невелику квартиру можуть прийти кілька дітей - каже Артур, - і всі задоволені!". Настільки близьке спілкування дітей допомагає налагодити тісний контакт і між батьками. "Крім ночівель, ще спілкуємося на дитячих святах - днях народженнях або шкільних ранках," - додає Артур Сергєєв.

"Я зустрів масу українців, які за весь час свого перебування в Польщі контактували з поляками тільки в Бедронці (відома мережа супермаркетів - ред.)," - ділиться своїми спостереженнями Ігор Лук'янчук. Чоловік погоджується, що виною тому об'єктивні причини, а не банальне прагнення самотності, про яке так багато зараз говорять і пишуть. "Справа не в тому, що поляки чи українці не хочуть спілкуватися. На заробітках просто немає можливостей для спілкування, не вистачає знань мови, часу. А поляки у себе вдома, живуть своїм усталеним життям і не стануть бігати за нами, приїжджими".

"Бігають і ще як!" - заперечує Тетяна Лихачова. Але в цьому випадку мова йде вже не про дружбу. "Польським хлопцям, як і всім іншим, подобаються симпатичні дівчата. А дівчата з України, як правило, доглянуті й привабливі. Ось за нами і бігають, - напівжартома каже Тетяна. Але зізнається, що її коханий - не з Польщі, а зі Швеції. Це, за її словами, теж абсолютно в дусі поляків. "Я ж казала, що вони - нація специфічна. Завжди і всім незадоволені. Польки своїми чоловіками теж не дуже задоволені. Багато зізнаються, що хотіли б вийти заміж за іноземця з якої-небудь західної країни, щоб емігрувати ".

"Терпіння - це головна зброя в боротьбі з реаліями польського життя" - резюмує бесіду Артур Сергєєв. Якщо людина в Польщі знаходиться недовго, то і не варто розраховувати на швидке вливання в місцеве суспільство. Згодом все налагодитися і нові знайомства обов'язково з'являться. "Тільки не варто робити поспішних висновків про поляків і їх ставлення до українців" - радить чоловік. "Можливо, спочатку ви будете почувати себе самотньо і навіть ізольовано. Але це природно. Таке відчуття знайоме кожному емігрантові. На щастя, ми настільки схожі з поляками, що ця схожість допомагає долати будь-які, навіть найбільш закоренілі стереотипи та стає основою для налагодження по-справжньому дружніх стосунків".