Українці культурно найближчі до поляків. Але різниця все одно впливає на роботу

Дослідження охопило п’ять найчисельніших груп іноземних працівників у Польщі.Кожну культуру аналітики оцінювали за десятьма параметрами — п’ятьма комунікативними та п’ятьма соціально-релігійними. Оцінювання проводили за шкалою від -10 до +10 відносно польської культурної норми.На основі отриманих результатів було сформовано «Індекс культурної відмінності» — від 0 до 100. Він показує рівень культурної дистанції та потенційні операційні ризики для бізнесу.У комунікативному блоці оцінювали:

• прямоту спілкування;
• емоційність;
• дистанцію влади;
• готовність до конфронтації;
• стиль надання зворотного зв’язку.

Соціально-релігійний блок охоплював роль релігії, значущість традицій, гендерну рівність, відкритість до різноманіття, а також співвідношення індивідуалізму й колективізму.

За результатами дослідження найменшу культурну дистанцію до польської моделі мають українці — 13 балів зі 100.Далі розташувалися:

• білоруси — 17 балів;
• грузини — 24;
• філіппінці — 38;
• колумбійці — 44.

Аналітики зазначають, що українці та білоруси загалом швидше інтегруються в польські колективи завдяки схожим культурним моделям.Натомість зі зростанням культурної дистанції збільшується ймовірність непорозумінь у комунікації, різного сприйняття управлінських рішень, конфліктів і складнішої адаптації нових працівників.

Попри культурну близькість, між українцями та поляками існують відмінності, які можуть впливати на повсякденну роботу.Наприклад, українці досить прямі у неформальному спілкуванні, однак у взаємодії з керівництвом частіше уникають відкритої незгоди.Критику вони нерідко сприймають особисто, а від керівника очікують не лише контролю, а й підтримки команди. Родина залишається одним із ключових життєвих пріоритетів, що також може впливати на організацію робочих процесів.— Багато українців переконані, що через культурну близькість із поляками жодних складнощів у комунікації не виникає. Насправді саме ця впевненість часто створює найбільші ризики. Наше дослідження показує, що навіть невеликі культурні відмінності можуть впливати на ефективність роботи команд, мотивацію працівників і рівень довіри всередині компанії, — зазначає віцепрезидентка Gremi Personal Галина Кіріченко.За її словами, кроскультурна компетентність перестає бути перевагою лише великих міжнародних корпорацій і стає базовою професійною навичкою.

У Gremi Personal наголошують, що кроскультурне управління дедалі більше виходить за межі функцій HR.Воно стає фактором операційної ефективності та конкурентоспроможності компаній.За оцінкою аналітиків, найбільші труднощі виникають не через мовний бар’єр, а через різне розуміння:

• ролі керівника;
• способів надання зворотного зв’язку;
• ставлення до конфліктів;
• значення традицій;
• робочих домовленостей.

Саме тому компанії, які працюють із мультинаціональними командами, потребують єдиних стандартів управління незалежно від країни походження працівників.— Європа вже стала спільним простором для десятків культур. Саме здатність компаній управляти цим різноманіттям дедалі більше визначатиме їхню конкурентоспроможність. Для українського бізнесу, який працює або планує працювати на європейських ринках, кроскультурна компетентність поступово стає такою ж необхідною, як професійна експертиза чи знання іноземних мов, — зазначає Галина Кіріченко.

На основі аналізу культурних моделей та практичного досвіду роботи з мультинаціональними командами експерти Gremi Personal сформулювали рекомендації для роботодавців.Насамперед компаніям радять стандартизувати перевірку домовленостей. У різних культурах усне «так» може мати різне значення, тому важливі рішення та завдання варто додатково підтверджувати.Другий важливий принцип — адаптація стилю зворотного зв’язку. Публічна критика не є однаково прийнятною для представників усіх культур і в окремих випадках може негативно впливати на мотивацію працівників.Експерти також радять:

• враховувати культурний календар під час планування змін і відпусток;
• приділяти більше уваги інтеграції мультинаціональних команд;
• запобігати формуванню ізольованих національних груп усередині колективу;
• чітко пояснювати правила, очікування та відповідальність працівників.

На думку авторів дослідження, здатність ефективно працювати у мультикультурному середовищі найближчими роками стане однією з ключових компетенцій як для працівників, так і для компаній, які прагнуть успішно конкурувати на європейському ринку.

Повну версію дослідження та практичні рекомендації щодо міжкультурної комунікації можна знайти за посиланням: «Міжкультурна комунікація як конкурентна перевага».

Матеріал підготовлено на основі дослідження аналітичного центру Gremi Personal.