Гастролі Саакашвілі, від’їзд Бальчуна, пристрасті довкола паспорту. Підсумки тижня у Польщі 5-11 серпня

На вихідних до Варшави завітав колишній президент Грузії та екс-губернатор Одеської області Міхеїл Саакашвілі.
Месиджі грузинського реформатора не здивували: в Україні квітне корупція та зростають впливи олігархів за сприянням президента Петра Порошенка, Грузія за його часів значно покращила свою економіку, і дай йому можливість — те саме диво відбулося б й над берегами Дніпра, росіяни сварять поляків з українцями і не дають польській владі забрати уламки урядового літака, хоча самі вбили президента Лєха Качинського під Смоленськом. Остання теза, проголошена в ефірі TV Republika, швидко підтвердила що Саакашвілі є і буде бажаним гостем для польських правих.
Закордонні ЗМІ занотували візит Міхо з одного приводу — всіх інтригувало питання, на яких документах політик в’їхав до Польщі. Адже грузинського громадянства він був позбавлений у 2015, а українське забрав Порошенко наприкінці липня. Під час зустрічі з українською діаспорою Саакашвілі підтвердив, о іншого паспорту окрім українського немає і гордо показав документ аудиторії. Ситуацію прояснили українські дипломати та прикордонники — паспорт Саакашвілі діятиме, допоки він не здасть його офіційним представникам української влади. А це може відбутися тільки після перетину українського кордону.
Войцех Бальчун, колишній керівник спілки PKP Cargo, а від минулого року генеральний директор “Укрзалізниці”, цього тижня написав заяву про звільнення за власним бажанням.
До досягнень Бальчуна в Укрзалізниці експерти зараховують фінансову стабілізацію спілки та створення нових міжнародних маршрутів, втім Київ-Перемишль та Рівно-Холм. Натомість критики нагадують, що кардинальних реформ не відбулося, стандарт обслуговування у поїздах залишився невисоким, а ціни істотно виросли.
Варто нагадати, що лише тиждень тому Бальчун отримав від української влади новий, дворічний контракт. Вже тоді співпрацю з поляком критикував міністр транспорту Володимир Омелян, який звинуватив Бальчуна у толеруванні корупції серед підлеглих та браку кадрових реформ. Чим займеться Бальчун у Польщі поки невідомо. Зірковий менеджер під час праці в Україні не залишав своєї пристрасті — гри у рок-гурті «Chemia», тому, можливо, зробить музичну паузу.
Бальчун їде, натомість до Києва перебирається інший експат — спілкою «Укртрансгаз», що є оператором українських газопроводів, покерує Павел Станьчак, колишній директор у спілках GAZ-System та PGNiG.
Поза Станьчаком, в українській столиці залишається працювати на посаді голови «Укравтодору» Славомір Новак — колишній міністр транспорту Польщі та близький співпрацівник екс-прем’єра та голови Європейської Ради Дональда Туска.
МЗС України вручило ноту протесту послу Польщі Янові Пєклу у зв’язку із наміром польської адміністрації розмістити на нових паспортах зображення львівського Цвинтаря Орлят.
Цвинтар Орлят був наново відкритий президентами Леонідом Кучмою та Алєксандром Кваснєвським і став одним з головних символів польсько-українського поєднання. На ньому поховані польські захисники Львова від військ ЗУНР у 1918 році. Експерти МВС Польщі вирішили, що у зв’язку із великою роллю Львова у подіях 100-річної давнини, Цвинтар Орлят має з’явитися на сторінках урядового документу. Окрім зображень, обраних експертами, користувачі Інтернету можуть також голосувати за свої варіанти. У цьому рейтингу на другому місці знаходиться вільнюська Гостра Брама — сам факт поставлення Брами на голосування одразу розкритикувало МЗС Литви.
Українські дипломати назвали дії Польщі «недружнім кроком» і висловили сподівання, що партнери шануватимуть історичну вразливість один одного. У відповідь голова МВС Польщі Маріуш Блащак заявив, що рішення про остаточний дизайн паспорта буде прийняте в вересні. Відповідаючи на запитання ведучого Першої програми Польського радіо Блащак наголосив, що поляки мають право вшановувтаи свої символи, і одночасно заявив, що проти подібного кроку німців — розмістити в паспортах зображення Вроцлава чи Гданська — Варшава б звісно протестувала.
Підписи проти дій польського МВС збирають представники польського експертного та журналістського середовища на сайті Eastbook.eu.
Можливість для українських дослідників — польське МЗС оголосило конкурс на найліпшу працю, що промує історію Польщі, та найліпшу працю з історії польської дипломатії, написані іншими мовами й видані у 2015 та 2016 рр.
Як інформує українська прикордонна служба, протягом майже двох місяців від запровадження безвізового режиму між ЄС та Україною ним скористалися 162 тисячі громадян-власників біометричних паспортів.
Рекордний попит на працівників у Польщі

Вибрані для Тебе