Цей сайт використовує файли cookie для надання послуг і відповідно до Політика Файлів Сookie
Ви можете вказати умови зберігання або доступу до файлів cookie у своєму веб-браузері.
Традиції карнавалу в Польщі: “запусти”, “остатки” та шал від оселедця  Життя в Польщі
Редакція 13 січня 2019

Традиції карнавалу в Польщі: “запусти”, “остатки” та шал від оселедця

Коментувати
Фото ілюстративне fotolia.com
Карнавал - це часовий проміжок між святом Трьох Королів до “остатків” (ostatki) або “шлєдзіка” (śledzik) вівторку, що передує Попільній Середі та Великому посту. “Остатки”- це католицький аналог православної масляної. Навколо цих понять у Польщі сформувалася надзвичайно цікава  культура, зі своїми традиціями, ритуалами та неповторною атмосферою свята.

Карнавал у Польщі: коли святкують? Історія традиції польського карнавалу

Напевно, кожен з нас чув про знаменитий карнавал у Бразилії. Але не всі знають, що традиції карнавалу існують практично в кожній католицькій країні. Початок історії карнавалів у Західній Європі сягає Середньовіччя. У ті ж часи цей звичай прийшов і до Польщі та згодом увібрав у себе все різноманіття польської традиції масових гулянь. У містах влаштовувалися бали-маскаради, а в селах мешканці збиралися на танці.

Особливо славилися своїм розмахом бали, які влаштовували при дворах знатних польських вельмож та шляхти. Цей період масових гулянь має в польській мові свою назву “zapusty”. У відомій пісні, що за твердженням дослідників походить з XVII, співали: “"nie chcą państwo kapusty; wolą sarny, jelenie i żubrowe pieczenie", що можна перекласти як “не бажають капусту, а хочуть запечених косуль, оленів та зубрів”.  І дійсно, від їжі та напоїв ломилися столи. Запрягали коней в сани та їздили з факелами темними морозним околицям (у Польщі ця забава існує й зараз та називається kulig), відвідували родичів та сусідів. Танці тривали всю ніч аж до світанку, як співається у відомій досьогодні пісні: “Jeszcze jeden mazur dzisiaj, choć poranek świta". Тобто, сьогодні ще одна мазурка, хоча й світає. Крім мазурки, в моді були полонези, млин, гайдук і танець свічок.

Під час карнавалу люди вбиралися в маски та костюми. Вулицями містечок та селищ проходили веселі марші. Залежно від регіону в них можна було побачити учасників, переодягнених на коня, козу, лелеку, сажотруса, диявола, смерть, лікаря, бабу та діда, янгола. Процесію супроводжували музики, "озброєні" такими оригінальними народними інструментами як мазанки, волинки та ліри.

Найважливішим церковним святом під час карнавалу було свято Стрітення (Ofiarowania Pańskiego), яке у польській традиції називається також  Świętem Matki Boskiej Gromnicznej. У цей день закінчує період співу різдвяних колядок, тоді ж прибирали ялинки та різдвяні вертепи. Подібна традиція дуже нагадує тривале святкування Різдва. У костелі цьому є своє пояснення. За католицькою традицією до 2 лютого в храмах Ісус згадується як дитя, тому й святкування його народження протягом такого довгого часу вважалося абсолютно доречним.  

В останні дні колядники ходили по оселям з “козлом” та розігрували сценки з сільського життя та на релігійні теми. Господарі відплачували  їм грошовими пожертвами, пригощали смаколиками та напоями.

В останні “запусні” дні, що в Польщі відомі як диявольські або “остатки” (ostatki),  іграм та застіллям не було кінця. Столи ломилися від солодощів - млинців, рогаликів та печива, смаженого на смальці та фаршированого беконом. Саме звідси походить традиція «жирного четверга» (tłusty czwartek), який розпочинав “жирний тиждень». Власне цією подією й вінчався карнавал.

Сьогодні, з усього різноманіття стародавніх польських звичаїв, залишився тільки "жирний четвер", коли черги за пончики і хрустким хмизом (печивом з “пісочного” тіста, обсмаженого в олії чи жиру) вишиковуються від 5 ранку.

Відео взято з соціальної мережі youtube, користувач PMKL Edukacja.

Чому поляки їдять пончики у “жирний” четвер?

Історія пончика сходить до римських часів. Останні дні карнавалу в Стародавньому Римі були часом веселощів, багатих страв і напоїв. І кожен мусив їсти жирну їжу, особливо пончики. У Польщі звичай смажити кругляшки з крутого тіста з'явилася в XIX столітті. Також сьогодні більшість поляків їдять пончики наприкінці карнавалу. Кажуть, якщо хтось на жирний четвер взагалі не з'їсть пончика, йому не щаститиме цілий рік.

Протягом останніх трьох днів “запустув”, як жінки, так і чоловіки переодягалися в костюми різних героїв, тварин або міфічних персонажів, натомість їм дарували  букети з гілок сосни чи ялинки.

У вівторок перед Попельною Середою, тижня, що передував Великий піст,  молодь з усього села збиралася разом, щоб весело закінчити період свят. Цей день у Польщі називають “оселедець” (śledzik), “остатки” (ostatki) чи “кусаки” (kusaki). Остатки - це аналог православної масляної - останнього дня, коли дозволено вживати скоромну (м'ясну) їжу. Традиції святкувати “śledzik” поляки дотримуються й сьогодні. Їдять оселедець, здебільшого куплений в магазині, приносять страви з оселедцем до офісу та пригощають своїх колег.
fotolia.com
Gość
Надіслати
Додати фотографії
Коментарі:
Від найновіших
Від найстарших
Від найновіших

Будь ближче до нас