Вето президента Польщі на продовження спецзакону: Що тепер робити біженцям з України

Як повідомляє Yavp.pl, чинний спецзакон забезпечував українським біженцям легальний статус, право на роботу, освіту, медичне обслуговування та соціальну допомогу, включно зі щомісячною виплатою 800+ злотих на дітей. У разі, якщо новий закон не буде ухвалено вчасно, українці з PESEL UKR можуть втратять усі ці права. Особливо вето президента вдарить по самотніх матерях, людей з інвалідністю, пенсоінерах, які не можуть в силу різних осбтавин працевлаштуватися найближчим часом і податися на карту побиту. Відтак без легального статусу можуть опинитися багато українців з PESEL UKR.

Хоча директива ЄС про тимчасовий захист продовжує діяти до березня 2027 року, вона не надає чітких гарантій щодо права на працю чи соціальної допомоги, залишаючи ці питання на розсуд кожної країни-члена. У Польщі це може призвести до правового вакууму, який змусить біженців шукати інші, вкрай неефективні шляхи легалізації.

І поки політики сперечаються, час спливає, і кожен біженець має усвідомити, які в нього є варіанти.

1. Чекати

Президентське вето це ще не кінець, бо його можна подолати, й тоді закон автоматично запрацює. Подолати вето може Сейм, однак є дві проблеми. Перше - до 30 вересня лишилося зовсім мало часу, а тому є висока ймовірність, що не встигнуть провести всю процедуру згідно вимог. Друга - для подолання вето потрібно 276 голосів представників Сейму, а урядова коаліція може розраховувати максимум на 240. Мало ймовірно, що вдасться знайти ще кількадесят голосів серед політичних опонентів. 

2. Подача на Карту побиту

Найбільш бажаний, але й найскладніший шлях. Карта побиту – це тимчасовий дозвіл на проживання, який надає стабільний статус. Його можна отримати на підставі офіційного працевлаштування, ведення власної підприємницької діяльності чи возз'єднання з родиною (для неповнолітніх дітей або іншого з подружжя). Вона дає довгострокову легалізацію, право на роботу та проживання.

Однак у воєводських управліннях вже зараз панує колапс. Час очікування на рішення часто перевищує всі встановлені законом терміни. Додатковий наплив тисяч заяв може повністю паралізувати систему, що призведе до очікування на рішення роками. Крім того, не всі мають підстави для подання такої заяви, наприклад, не всі біженці з України працюють офіційно в Польщі. Водночас, якщо навіть немає підстав для отримання карти побиту, можна до 30 вересня просто відправити заповнену анкету з особистими документами до уженду воєвудського. Цього буде достатньо, щоб розпочався процесуальний процес розгляду отриманої заяви і таким чином перебування особи було легалізоване й після 30 вересня. А вже поки дійде до розгляду й буде виявлено, що до заяви на карту побиту не додано, наприклад, документів від роботодавця, це займе певний час. А там все може змінитися.

3. Спроба отримати статус біженця (міжнародний захист) або додатковий захист

Цей варіант передбачає подання заяви до Управління у справах іноземців (Urząd do Spraw Cudzoziemców). Це законний шлях для тих, хто не може отримати інші види дозволу на проживання. Однак ця процедура може тривати дуже довго. До того ж, немає гарантії, що кожен отримає такий статус. На час розгляду заяви людина не може подавати на карту побиту. Поточні потужності Управління у справах іноземців не дозволяють прийняти таку велику кількість заяв одночасно, що створить колосальні черги та невизначеність.

Ще в березні 2025 року там інформували, що приблизний час розгляду справи становить близько 15 місяців. Крім того, знову ж таки за інформацією Управління у справах іноземців, громадянам України зараз переважно перестали надавати міжнародний захист, однак надають додатковий захист (ochrona uzupelniająca). Це трохи різні юридичні поняття, однак близькі по своїй суті. Тож у випадку подачі заяви варто робити це на ochrona uzupelniająca, а не на ochrona międzynarodowa (міжнародний захист). 

4. Очікування на Карту CUKR

Уряд анонсував спеціальний портал для подання заяв на спрощену легалізацію перебування, так звану Карту CUKR. Якщо портал запрацює, він може запропонувати простіший шлях для легалізації. Однак треба розуміти, що цей варіант поки що існує лише в теорії. Невідомо, коли саме портал буде запущено. Навряд це станеться ще протягом вересня.

Німеччина: Bürgergeld та повний пакет соціальних послуг

Німеччина є однією з країн з найвищим рівнем соціального забезпечення. Українські біженці, які отримали тимчасовий захист, мають право на Bürgergeld (допомога, що замінила попередні види соціальних виплат).

Фінансова допомога (щомісячно):

Для однієї особи: близько 563 євро.
Для дорослих у парі: 506 євро на кожного.
Для дітей: до 6 років - 357 євро, від 7 до 14 років - 390 євро, від 15 до 18 років - 471 євро.

Житло: Держава покриває витрати на оренду житла та комунальні послуги. Розміри субсидій залежать від регіону та кількості осіб у родині. Іноді житло надають у так званих "гуртожитках" або соціальних квартирах.

Медицина: Українці отримують повну медичну страховку, яка покриває всі послуги, аналогічно громадянам Німеччини.

Працевлаштування: Уряд надає активну допомогу в пошуку роботи, оплачує курси німецької мови та професійну перекваліфікацію.

Чехія: Гуманітарна допомога з акцентом на самостійність

Чехія надає допомогу через систему "Humanitární dávka" (Гуманітарна допомога). Суми є меншими, ніж у Німеччині, але їхня мета – допомогти в адаптації, заохочуючи до самостійності.

Фінансова допомога (щомісячно):

Для однієї дорослої особи: 5 000 крон (близько 200 євро).
Для дітей: 3 490 крон (близько 140 євро).

Житло: Допомога на житло виплачується окремо. Особи, які мешкають у квартирах, можуть отримати до 5 000 крон (близько 200 євро) на покриття витрат. Ті, хто проживає у соціальному житлі, отримують меншу суму.

Тривалість: Розмір виплат може зменшуватися після перших 5 місяців перебування. Це стимулює біженців якнайшвидше знайти роботу та забезпечувати себе самостійно.

Медицина: Медична страховка покривається державою.

Ірландія: "Універсальний базовий дохід" та державне житло

Ірландія відома своєю щедрою підтримкою, але система допомоги нещодавно зазнала змін.

Фінансова допомога (щотижнево):

Дорослий: 232 євро (близько 930 євро на місяць).
Дитина: 46 євро (близько 184 євро на місяць).

Житло: Уряд надає державне житло, часто у вигляді тимчасових готельних номерів, що раніше було предметом критики через переповненість. Також діє програма для тих, хто знаходить житло самостійно, з можливістю отримання субсидій.

Медицина: Усі українські біженці мають право на повну медичну допомогу.

Працевлаштування: Ірландія має низький рівень безробіття та надає активну допомогу у пошуку роботи.

Іспанія: Цільова фінансова допомога та державна підтримка

Іспанія затвердила програму фінансової допомоги, яка виплачується протягом шести місяців. Її мета — надати початкову підтримку, доки біженці не зможуть інтегруватися в ринок праці.

Фінансова допомога (щомісячно):

Для однієї дорослої особи: 400 євро.
Для кожної дитини: 100 євро.

Умови отримання: Виплати надаються особам, які мають тимчасовий захист в Іспанії, не отримують підтримки від офіційних благодійних організацій (таких як Червоний Хрест) і не мають власного доходу.

Житло: Залежно від потреби, уряд може надавати тимчасове житло у спеціальних центрах для біженців. Ця допомога покриває базові потреби на перших етапах.

Медицина: Українці мають доступ до безкоштовної системи охорони здоров'я.

Франція: ADA та субсидії на житло

У Франції фінансова допомога надається через програму Allocation pour demandeur d'asile (ADA) (Допомога для шукачів притулку). Її розмір залежить від кількості членів сім'ї.

Фінансова допомога (щомісячно):

Для однієї дорослої особи: близько 426 євро.
Сім'ї: Сума розраховується індивідуально, але базова ставка для дорослих у парі становить приблизно 252 євро на особу.

Житло: Франція надає підтримку в оплаті житла. Можна отримати субсидію на оренду квартири, розмір якої залежить від кількості людей, розміру житла та рівня доходу. Субсидія може покривати значну частину орендної плати. Крім того, уряд надає тимчасове житло у спеціальних центрах.

Медицина: Доступ до медичного обслуговування є повним, як і для громадян Франції.


Нідерланди: Місячні виплати та повна інтеграція

Нідерланди також надають повний пакет допомоги в рамках Директиви про тимчасовий захист, яка була продовжена до 4 березня 2027 року.

Фінансова допомога (щомісячно): українці отримують допомогу у вигляді «кишенькових грошей», яка становить 150 євро на дорослого та 75 євро на дитину, за умови проживання у державному притулку.

Житло: Уряд надає безкоштовне житло у притулках, часто із забезпеченням триразовим харчуванням.

Медицина: Українські біженці отримують повну медичну страховку, аналогічну тій, що мають громадяни країни.

Приєднуйтеся до нас у Telegram - https://t.me/yavpolshi