Міша на кордоні, рахунок Німеччині на 48 мільярдів і форум видавців. Підсумки тижня 9 — 15 вересня

Згідно із попередніми деклараціями, екс-президент Грузії та екс-губернатор Одеської області Саакашвілі, позбавлений наприкінці липня Петром Порошенком українського громадянства, вирішив повернутися до України після майже місячного перебування у Польщі. Широко розрекламована акція «повернення Міші» мала відбутися на ппк Краківець, де на грузинсько-українського політика очікував натовп прихильників та посилений наряд прикордонної служби.
Однак в останній момент план було змінено, і Саакашвілі здійснив спробу в’їхати до України поїздом Перемишль-Київ. Компанію йому склали кілька народних депутатів БЮТ, втім сама Юлія Володимирівна, з польських гостей відзначився віце-голова комітету закордонних справ Європарламенту Яцек Саріуш-Вольський. Оскільки «Укрзалізниця» заблокувала відправлення експресу, після кількох годин очікування Саакашвілі з прибічниками та журналістами рушив до ппк Шегині, де в оточенні натовпу і перетнув кордон без формальних процедур.
Наразі опальний політик залишається у Львові, де його гостинно зустрів мер Андрій Садовий, котрий також не приховує антипатії до президента Порошенка. Останній наголосив, що  ситуація була оцінена в рамках права, і незаконний перетин держкордону — покараний. Поки слідчі з’ясовують, чи прокуратура має відкривати справу, Саакашвілі оголосив про готовність рятувати Україну від засилля олігархів та корупції. Щоправда, з якими документами це робитиме — невідомо. Легендарний паспорт згубився під час штурханини на кордоні.

Висновок став відповіддю на депутатський запит, складений на початку серпня Аркадіушем Мулярчиком з партії «Право і справедливість». Як зазначається у сеймовому документі, серед усіх країн Європи у 1939-45 Польща зазнала найбільших ресурсних, інфраструктурних та людських втрат як безпосередньо через військові дії, так і через німецьку окупаційну політику. Суму збитків згідно з сьогоднішнім курсом оцінили у 48,8 млрд доларів.
Тема репарацій від Німеччини знову стала популярною влітку цього року після низки висловлювань лідера «Права і справедливості» Ярослава Качинського. Риторику розвиває також МЗС Польщі під керівництвом Вітольда Ващиковського. Хоч офіційний запит на цю тему до німецького уряду не був поданий, Берлін вже відповів полякам — Варшава офіційно відмовилася від репарацій у 1953 році, отже питання є закритим.

У липні стало відомо, що серед мотивів, якими планується прикрасити новий польський паспорт з нагоди 100-ї річниці незалежності Польщі, опинилися також Цвинтар Орлят та Гостра брама. Ці пам’ятки знаходяться поза теренами сучасної Польщі, що викликало гостру реакцію спершу литовського МЗС, а потім і глави української дипломатії Павла Клімкіна. Проти міністерського проекту протестували також польські науковці та експерти від східної політики. Блащак під час прес-конференції визнав, що прислухався до критичних уваг, і зображення Цвинтаря Орлят буде замінене на портрет Антося Петрикевича, а Гостра брама — на напис з могили матері Юзефа Пілсудського.

Цей акт містить основні норми, які регламентують процедури легалізації перебування громадян інших країн у Польщі. Так, у проекті підготовленому МВС пропонується полегшити оформлення карт тимчасового перебування для тих не-громадян ЄС, які приїжджають до Польщі в рамках перенесення підприємства. Важлива зміна для громадян України — у випадку, якщо особа подала папери на дозвіл на проживання, працюючи на освідченні працедавця, і процедура затяглася, то можна й надалі працювати допоки воєвода не видасть позитивне чи негативне рішення. Планується також запровадити пришвидшену стежку отримання дозволів на постійне проживання представниками деяких професій, проте яких — у проекті не згадується.
З поганих новин — від аплікантів на статус довготермінового резидента ЄС тепер вимагатимуть сертифікат знання польської мови. Це може стати проблемою для фізичних працівників з менших місцевостей, тим більше що у Польщі не існує мережі безкоштовних мовних курсів для іноземців. Окремі положення новелізації були розкритиковані “Громадянською платформою” та “Новочесною”, в результаті закон потрапив на доопрацювання до комісії адміністрації та внутрішніх справ.

Під час форуму відбуваються не тільки презентації десятків оригінальних видань та перекладів, але й майстер-класи з написання грантів, дискусії про літературу та бізнес, фанатський моніторинг перекладної літератури, концерти та перформанси. Участь у заходах вже традиційно беруть польські видавництва та автори. Так, зокрема, у Львові пройдуть презентації перекладу книги Катажини Квятковської-Москалевич “Вбити дракона” про життя українського суспільства у 2004-2014 та Ігоря Галагіди “І вас переслідуватимуть...” про греко-католицьку церкву у Польщі після війни. Форум триватиме до 17 вересня.