Цей сайт використовує файли cookie для надання послуг і відповідно до Політика Файлів Сookie
Ви можете вказати умови зберігання або доступу до файлів cookie у своєму веб-браузері.
ПІДТРИМАЙ АРМІЮ УКРАЇНИ ПОЖЕРТВУЙ
Життя в Польщі

Гастролі Саакашвілі, від’їзд Бальчуна, пристрасті довкола паспорту. Підсумки тижня у Польщі 5-11 серпня

Пошир на Фейсбуці
Гастролі Саакашвілі, від’їзд Бальчуна, пристрасті довкола паспорту. Підсумки тижня у Польщі 5-11 серпня

На вихідних до Варшави завітав колишній президент Грузії та екс-губернатор Одеської області Міхеїл Саакашвілі.

Скандальний політик від початку заявив, що його мета — вшанування річниці Варшавського повстання, натомість окрім участі у пам’ятних заходах Саакашвілі зустрівся з представниками правлячої партії “Право і спрведливість”, українськими мігрантами та дав кілька інтерв’ю.

Месиджі грузинського реформатора не здивували: в Україні квітне корупція та зростають впливи олігархів за сприянням президента Петра Порошенка, Грузія за його часів значно покращила свою економіку, і дай йому можливість — те саме диво відбулося б й над берегами Дніпра, росіяни сварять поляків з українцями і не дають польській владі забрати уламки урядового літака, хоча самі вбили президента Лєха Качинського під Смоленськом. Остання теза, проголошена в ефірі TV Republika, швидко підтвердила що Саакашвілі є і буде бажаним гостем для польських правих.

Закордонні ЗМІ занотували візит Міхо з одного приводу — всіх інтригувало питання, на яких документах політик в’їхав до Польщі. Адже грузинського громадянства він був позбавлений у 2015, а українське забрав Порошенко наприкінці липня. Під час зустрічі з українською діаспорою Саакашвілі підтвердив, о іншого паспорту окрім українського немає і гордо показав документ аудиторії. Ситуацію прояснили українські дипломати та прикордонники — паспорт Саакашвілі діятиме, допоки він не здасть його офіційним представникам української влади. А це може відбутися тільки після перетину українського кордону.
Читайте також: Річниця повстання, неурядові організації як загроза, Львів та Вільнюс у польському паспорті
Tutaj wpisz tekst

Войцех Бальчун, колишній керівник спілки PKP Cargo, а від минулого року генеральний директор “Укрзалізниці”, цього тижня написав заяву про звільнення за власним бажанням.

Після короткої дискусії, кабмін Володимира Гройсмана заяву прийняв. Хоч Бальчун у дописі на фейсбуці пояснив такий крок приватними обставинами, українці не сумніваються — успішного польського менеджера вижили українські урядовці.

До досягнень Бальчуна в Укрзалізниці експерти зараховують фінансову стабілізацію спілки та створення нових міжнародних маршрутів, втім Київ-Перемишль та Рівно-Холм. Натомість критики нагадують, що кардинальних реформ не відбулося, стандарт обслуговування у поїздах залишився невисоким, а ціни істотно виросли.

Варто нагадати, що лише тиждень тому Бальчун отримав від української влади новий, дворічний контракт. Вже тоді співпрацю з поляком критикував міністр транспорту Володимир Омелян, який звинуватив Бальчуна у толеруванні корупції серед підлеглих та браку кадрових реформ. Чим займеться Бальчун у Польщі поки невідомо. Зірковий менеджер під час праці в Україні не залишав своєї пристрасті — гри у рок-гурті «Chemia», тому, можливо, зробить музичну паузу.

Бальчун їде, натомість до Києва перебирається інший експат — спілкою «Укртрансгаз», що є оператором українських газопроводів, покерує Павел Станьчак, колишній директор у спілках GAZ-System та PGNiG.

Станьчак має понад 25-річний досвід праці зі структурою трубопроводів та газосховищ, саме на цьому від і сфокусується у Києві.

Поза Станьчаком, в українській столиці залишається працювати на посаді голови «Укравтодору» Славомір Новак — колишній міністр транспорту Польщі та близький співпрацівник екс-прем’єра та голови Європейської Ради Дональда Туска.
Читайте також: На всіх не вистачить? Кожна четверта польська фірма планує взяти на роботу українців

МЗС України вручило ноту протесту послу Польщі Янові Пєклу у зв’язку із наміром польської адміністрації розмістити на нових паспортах зображення львівського Цвинтаря Орлят.

Малюнок каплиці некрополя має бути одним з 19 зображень, що наступного року оздоблять сторінки польського документу з нагоди 100-ї річниці незалежності.

Цвинтар Орлят був наново відкритий президентами Леонідом Кучмою та Алєксандром Кваснєвським і став одним з головних символів польсько-українського поєднання. На ньому поховані польські захисники Львова від військ ЗУНР у 1918 році. Експерти МВС Польщі вирішили, що у зв’язку із великою роллю Львова у подіях 100-річної давнини, Цвинтар Орлят має з’явитися на сторінках урядового документу. Окрім зображень, обраних експертами, користувачі Інтернету можуть також голосувати за свої варіанти. У цьому рейтингу на другому місці знаходиться вільнюська Гостра Брама — сам факт поставлення Брами на голосування одразу розкритикувало МЗС Литви.

Українські дипломати назвали дії Польщі «недружнім кроком» і висловили сподівання, що партнери шануватимуть історичну вразливість один одного. У відповідь голова МВС Польщі Маріуш Блащак заявив, що рішення про остаточний дизайн паспорта буде прийняте в вересні. Відповідаючи на запитання ведучого Першої програми Польського радіо Блащак наголосив, що поляки мають право вшановувтаи свої символи, і одночасно заявив, що проти подібного кроку німців — розмістити в паспортах зображення Вроцлава чи Гданська — Варшава б звісно протестувала.

Підписи проти дій польського МВС збирають представники польського експертного та журналістського середовища на сайті Eastbook.eu.

Можливість для українських дослідників — польське МЗС оголосило конкурс на найліпшу працю, що промує історію Польщі, та найліпшу працю з історії польської дипломатії, написані іншими мовами й видані у 2015 та 2016 рр.

До конкурсу можна зголошувати наукові та науково-популярні публікації, а також видані джерела. Нагорода для переможця у першій категорії — 10 тисяч євро, у другій — 20 тисяч злотих. Праці необхідно надіслати до Департаменту публічної та культурної дипломатії МЗС Польщі до 15 вересня.

Як інформує українська прикордонна служба, протягом майже двох місяців від запровадження безвізового режиму між ЄС та Україною ним скористалися 162 тисячі громадян-власників біометричних паспортів.

При цьому, з відмовами на кордоні зустрілися заледве 0,03% подорожніх. 18 осіб не змогли в’їхати через перевищення можливого часу перебування у ЄС (90 днів на 180), ще 37 не змогли подати мету перебування. На початок серпня біометричні паспорти вже зробили собі 5 мільйонів громадян України.
Gość
Надіслати



Шукати поблизу
  • Жінки
  • Чоловіки
Пошук друзів
розширений пошук »
Знайдено:

Будь ближче до нас