Оlga Мак

Як діяти?

Доброго дня, хочу запитати поради, як поступити в нижчеописаній ситуації. Пишу в цій групі, тому що донька людини про яку буде йти мова зараз на разі працює у Варшаві (є працівником польської компанії в Україна, і з початком війни зібрала речі та переїхала працювати до Польщі.
Ця дівчина про яку буде іти мова, родичка моєї знайомої., Народилася із братом в місті скажімо «Ч», але потім порозпродували квартири батьків, дідусів та бабусь та купили три квартири в Києві і живуть.
З початком війни моя родичка вирішила виїхати до Польщі, так як працює на Польську компанію, але вирішила, що напевно, я навіть не знаю як це назвати чи коментувати, залишити свого батька в и.Ч, щоб він жив у родички пенсіонерки, якій 86 років. Так і зробила, приїхала в місто «Ч» залишила батька, та поїхала собі далі до Польщі. Так щоб Ви розуміли, її батько активний, здоровий чоловік 64 річного віку. , який міг спокійно поїхати з донькою до Польщі, та помагати з онукою і собі жити з донькою. Але, так як горе батько в свій час добре цим дітям своєю поведінкою насолив, вирішала моя родичка скинути його родичці пенсіонерці. Чому ні сину ні доньці здоровий активний батько не потрібен не зрозуміло? Хоча на «публіку» всім розказують, як вони люблять свого батька і йому допомагають. Але у «кацапів» своя правда.
Наша родичка пенсіонерка за якою ми доглядаємо, їй 86 років., уточнюю. Жила собі спокійно жінка в своїй квартирі, їй допомагали, приходили через день готували, і т.д. Вона цього батька пустила до себе в квартиру, з умовою, що він буде себе адекватно вести, бо ж війна, шкода людину. (хоча всі квартири в Києві цілі стоять, і син в Києві залишився). Але ж все таки там ще небезпечно, так всі подумали хай живе. Але його попередили, щоб він вів себе адекватно, не шумів, не кричав, не бився ….. і.т.д., так як раніше такі прецеденти були, і просто ніхто не хотів його тоді трогати, думали хай діти розбираються зі своїм батьком. Чому я так описую цю ситуацію і саме в цій групі? Проблема в тому, що ця родичка , пенсіонерка за якою ми доглядаємо за місяць який він в неї проживає стала дуже погано виглядати і почувати себе. Дуже схудла, в неї почалося нетримання мочі на нервовій почві і т.д. Він на неї кричить, командує в її квартирі, нам говорить « Может вы бы мне постирали? ….У пенсіонерки вже нервовий зрив, вона його пустила , бо війна, і жаліє бо родич, не хоче на нього жалітися, бо він її залякав, але ситуація вже виходить за межі розумного і дозволенного.! Він бачить що вона нічого не може і в же не хоче робити , бо вік і сили немає, він знущається. На хвилинку жінці 86 років і вона живе в своїй квартирі, і він замість того щоб ій допомагати, під’їдає її продукти, він ще й знущається.
Чому написала саме в цій групі, бо всі мої знайомі моєї подруги і люди з Польщі говорять давай ми найдемо цю доньку, напишемо на роботу. Поляки пояснять, що батьків не кидають. ( Хоча вона буде говорити, що він сам не хотів їхати ) . Пояснять, що вона повинна забрати свого батька, чого вона його залишила? Він не інвалід, не лежачий, навіть інвалідів перевозять, а тут активна, здорова людина.
Можливо написати сину в Київ? Але так як, з іх батьком уже були проблеми, то його діти, як справжні «кацапи» , все починають заперечувати та включають дурнів, це не правда і т.д., ми його любимо, він нам потрібен…………
Як фінал цього тесту запитаю, що б Ви зробили в дані ситуації? Що порадите?
Юристи говорять, щоб викликала поліцію та лікарів та фіксували всі діі, бо якщо діти його залишили, то такий батько їм не потрібен.
Буду вдячна за коментарі, бо вже терпіння і жалості не дивлячись на війну до цієї людини немає.