Важка польська: експерт порекомендувала українцям, як вивчити мову

Пошир на Фейсбуці

Фото иллюстративное fotolia.com

Останніми роками польська мова стрімко набуває популярності в Україні. Число наших співвітчизників, які прагнуть її вивчити, зростає з кожним роком. Найпопулярнішою вона є серед школярів випускних класів та абітурієнтів, які планують здобувати вищу освіту в Польщі. Збільшується також кількість охочих вивчити її серед учнів 5 – 6-х класів. Крім того, багато осіб прагнуть підготуватися до розмови на отримання Карти Поляка чи влаштуватися на хорошу роботу.

Про особливості вивчення польської мови ми розпитали в Наталії Лобас – викладача з багаторічним досвідом роботи в цій сфері.

Лобас Наталія (1981 р.н.) – викладач польської мови Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, доцент кафедри загального мовознавства і слов’янських мов, кандидат філологічних наук, авторка підручників та посібників з польської мови, перекладач, засновник та викладач-методист Центру польської мови та культури "MojaPolska", м.Тернопіль

Які труднощі чекають українців, коли вони лише починають вивчати мову? З чим мають найбільше проблем?

Складнощі у вивченні польської мови виникають, зазвичай, із легковажного ставлення до неї як до мови іноземної. Мовляв, польська дуже проста і її навіть не треба вчити спеціально, оскільки вона схожа на українську. Такі люди вже на перших уроках (або перших контактах у середовищі) починають розуміти свою помилку. Звичайно, засвоєння польської лексики йде набагато швидше й легше, у порівнянні з тією ж англійською. Проблеми натомість стосуються правильної вимови (що є досить складно і вимагає розуміння та знання елементарних правил). Неодноразово доводиться чути «дзєнь добжи» замість «джєнь добри» та «дзенькую» замість «джєнькує». І це тільки те, що одразу ріже вухо. Труднощі виникають також і щодо правильного слововживання. Часто люди забувають, що польські слова повинні відмінюватися. От і виходить в результаті «польська єнзик трудна єнзик». Позбутися (або не напрацювати) таких недоліків, часто набутих через самоосвіту, допоможе грамотний і кваліфікований викладач.

Багатьох хвилює питання, скільки ж приблизно потрібно часу для вивчення польської, аби могти вільно спілкуватися з поляками?

Щоб почати говорити польською на початковому рівні, достатньо кількох місяців регулярних занять. Одначе, якщо йдеться про рівень В1 чи навіть В2, то мусимо присвятити навчанню хоча б рік, враховуючи сумлінне виконання домашніх завдань і постійну самоосвіту.

Чимало наших співвітчизників, зокрема із західних регіонів, вважають, що вже трохи «знають» мову сусідів. Чи так це?

З цього приводу згадується бородатий анекдот. Їде українець автомобілем по Німеччині. Мови, звичайно, не знає – єдине, що там десь почув у фільмах. Посеред дороги авто ламається. Наш герой телефонує в сервісну службу і говорить єдине, що може німецькою: «Опель – капут!» Як показує практика, більшість тих, хто «знає», володіє мовою приблизно на рівні «опель капут».

Наскільки подібна українська до польської ? Чи зрозуміє поляк українця, наприклад, коли приїде до України?

Українська та польська мова належать до групи слов’янських мов. Це означає, що певний період розвитку вони «прожили» разом. Більшість словникового складу як української, так і польської належить до т.зв. спільнослов’янської лексики. Це, наприклад, слова, пов’язані із щоденними справами, побутом, назви членів родини, продуктів харчування, елементарних дій тощо. Тому зазвичай поляки та українці чудово можуть порозумітися. Однак коли українець має справу зі звичайним темпом мовлення (який досить швидкий, як і у нас, зрештою), специфікою вимови кожного конкретного мовця, регіональними особливостями, професійною лексикою, то відсоток розуміння може бути нижчий половини. Це ж стосується й української мови для поляків.

Тобто легше вивчити польську мову, коли знаєш українську й російську?

Однозначно, враховуючи вищесказане, а також те, що граматичні системи польської та української мови майже ідентичні: ті самі частини мови, роди, відмінки та часи. Дуже схожа побудова речень. Українець має на що опиратися при вивченні польської. Часто спрацьовує елементарна мовна інтуїція. Саме тому нам не дуже підходять підручники, розроблені для неслов’ян.

Фото: Наталія Лобас

Вивчення будь-якої іноземної мови – це не тільки пасивне засвоєння слів чи занурення в граматику. Варто також застосовувати більш сучасні методи здобуття знань, як, наприклад, слухання музики. Які ефективні методи можете порадити особисто Ви ?

Нічого нового, набір способів стандартний: читати, дивитися, слухати. При цьому важливо правильно підібрати матеріал та правильно ним користуватися. Якщо ви тільки робите перші кроки, вам не варто одразу читати Міцкевича в оригіналі чи дивитися «Ogniem i mieczem». Мова у цих творах складна, несучасна і швидше відіб’є апетит та бажання продовжувати. У навчанні треба йти від простого до складного. Це перше. А друге – це постійне повторення. Як кажуть поляки, «ćwiczenie czyni mistrza». Краще почати з дитячих мультфільмів, навчальних відео, жіночих журналів тощо, але кожну серію, кожний фрагмент переглядати, аж поки репліки самі не будуть відтворюватися в голові (так, як діє реклама). І, звичайно, найкраще тренування – спілкування з носієм мови. Заведіть собі друга/подругу в Польщі. На щастя, сучасні технології роблять ваші можливості майже безмежними.

На перший погляд, польська мова здається зовсім простою для вивчення. Які пастки чекають українців, коли вони починають вивчати польську?

Польська мова, до речі, входить до переліку мов, найважчих для вивчення. Хоча для нас все не так складно. Найбільше проблем можуть викликати елементарні непорозуміння, викликані так званими «фальшивими друзями перекладача» – словами, які звучать подібно у двох мовах, але мають різне значення. Інтернет кишить такими прикладами, досить кумедними, зрештою: kozaki – чоботи, а не козаки; dziwić się – дивуватися, а не дивитися; spotykać się – зустрічатися, а не спотикатися; mecz – матч, а не меч і т.п.

Може, пам’ятаєте якісь кумедні випадки, пов’язані з мовними помилками, яких найчастіше припускаються українці?

Дуже часто трапляється ситуація, коли українцю говорять: «Spotkamy się jutro», і він приходить на зустріч наступного дня зранку, думаючи, що jutro – це ранок (асоціація з російським «утро»), хоча йшлося про інший час.

Дякуємо за цікаву розмову!