Зачекайте до понеділка. Чому українці місяцями очікують на польські карти побиту?

На жаль, нікого з українських мігрантів у Польщі вже не дивує ситуація, коли на карту побиту доводиться чекати понад півроку. Причому фразу “зачекайте ще місяць” можуть почути як працівники аграрного чи будівельного сектора, так і типові білі комірці. 10 років тому стандартний час на очікування у воєводських відділах справ іноземців складав 45 днів до децизії та ще тижні два на карту побиту. Потім термін видовжився на 60 плюс місяць. Сьогодні ж більшість воєводських відділів пропонує іноземцям чекати щонайменше 90 днів у випадку подачі заяви на карту тимчасового перебування та 120 у випадку карти постійного перебування і довготермінової резидентури ЄС. При цьому 30 днів резервується для поліції, прикордонників та служби безпеки, котрі мають підтвердити, що іноземець легального перебуває у Польщі та не становить загрози для нацбезпеки, решта часу відведена інспектору на вивчення справи.

Згідно з польським законодавством, дозвіл на проживання іноземцю видає відповідний воєвода. Рішення дозволити чи не дозволити аплікантові проживання у Польщі протягом певного часу є адміністративною децизією, тобто видається згідно з нормами Адміністративно-процесуального кодексу (АПК). Останній говорить, що чиновники у Польщі мають приймати адміністративні рішення протягом 30 календарних днів, в особливо важких випадках — 60.

Як бачимо, воєводські відділи воліють не розпочинати процедуру, допоки не отримають відповіді від силових структур. Приємне виключення становить відділ в Кракові: там інспектори одночасно відправляють запит і розглядають справу. Проте навіть у випадку 90-денного терміну, відділи нечасто його дотримуються. Так, у 2015 році середній час очікування на папери у мазовєцькому Відділі справ іноземців перевищував 340 днів, у 2016 році — майже 160, що, з одного боку, означає покращення ситуації, проте все одно значно перевищує терміни вказані у АПК. Поза чеканням, яке саме по собі є неприємним, чимало дискомфорту іноземцям приносить брак визначеної дати, коли ж вони нарешті можуть сподіватися на карту, а отже запланувати відпустку, поїздку додому. Відділи інформації було ліквідовано, телефонна лінія перевантажена, сконтактуватися з інспектором напряму — рідка вдача. Поступово впроваджується механізм електронного моніторингу поступу справи, проте за словами і заявників, і посередників його функціонування залишає бажати кращого.

Є кілька типових причин, чому воєводські відділи справ іноземців затримують видачу децизій, а отже і карт побиту:

1. Мала кількість працівників

Кількість іноземців у Польщі протягом останніх трьох років зростає в геометричній прогресії. Якщо у 2007 році прохання про дозвіл на тимчасове проживання у Польщі склали менш ніж 29 тисяч іноземців, то минулого року цифра зросла до 127 тисяч. При цьому, у 2007 23 тисячі отримали позитивні рішення, у минулому році — 87 тисяч. Різниця між кількістю заяв і позитивних децизій пов’язана не тільки зі зростанням відсотка відмов — справи банального переносяться з року на рік. Бо воєводські відділи не розширюють свій штат. Отже, та сама кількість осіб змушена розглядати у 3-4 рази більше справ, що логічно веде до бюрократичних “корків”.

2. Низький рівень підготовки інспекторів

Зарплатня у чиновників не спокушає працювати в адміністрації. Ті ж, хто прийшов на роботу, проходять тренінги та отримують інструкції. Проте польське міграційне право в даний момент є дуже розгалуженим, отже вимагає великих знань та досвіду. Інспектори починають просити заявників про додаткові довідки та декларації, хоча тип справи цього не вимагає.

3. Велика ротація кадрів

До низького рівня підготовки додається ще й плинність кадрів — у воєводських адміністраціях довго не працюють. Більш досвідчені та підприємливі інспектори воліють швидко перекваліфіковуватися у посередників — клієнтів менше, оплата вища. Зміна інспектора нерідко веде до зміни підходу до справи. Папери, які вимагав попередник, видаються зайвими, отже треба доносити нові. Є випадки українців, у яких інспектор змінювався тричі, і кожен хотів нові довідки.

4. Приймає один, розглядає інший

У системі воєводських відділів, заяву на дозвіл на проживання приймає один працівник, тоді як розглядає її другий. Отже, той факт що при подачі вам підтвердили, що пакет документів є повним, ще не означає, що інспектор не попросить щось донести.

5. Польське міграційне право

Сьогодні у Польщі діє закон, згідно з яким дозвіл на тимчасове перебування “прив’язаний” до місця праці. Тобто, кожна зміна працедавця тягне за собою зміну карти побиту. Ця норма призводить до того, що протягом 90 днів очікування іноземці встигають змінити працедавця, отже приносять нові папери, це вимагає перегляду справи. Якщо працедавець змінюється ще раз, справа напевно розтягнеться на рік.

6. Низький рівень підготовки документів

І, як говорять англійці, last but not least. Ніщо так не затягує справу, як погано підготовлена заявка. Кожний виклик від інспектора з проханням донести папери призводить до принаймні двотижневого, а частіше місячного відстрочення прийняття рішення. Проте не можна не зауважити: деякі апліканти спеціально приносять неповні заявки і доповнюють їх невідповідними документами. Причина проста: допоки триває розгляд справи, особа перебуває на терені Польщі легально. Така поведінка може і є результативною, проте впливає на життя інших — доки інспектор виставляє нові виклики на доповнення заяви, він не може зайнятися іншими, краще підготовленими поданнями.

Від довгого очікування на карту побиту не застрахований ніхто. Особливо тяжко дається перша карта з дозволом на працю, бо заявник проходить дуже ретельну перевірку. Проте є кілька порад, як не стати заручником воєводського відділу на роки: по-перше, треба відповідально поставитися до підготовки заявки, краще принести зайві папери, ніж не донести потрібних, по-друге, ліпше подаватися особисто за попереднім записом — так ви будете певні, що вся документація була прийнята, подача поштою є порятунком для тих, хто подається в останні дні або не має терпіння додзвонитися, проте видовжує час розгляду справи принаймні на місяць, по-третє, якщо користуєтеся послугами посередників, обирайте перевірених спеціалістів, які можуть чітко пояснити, які документи від вас вимагаються, що робити, якщо справа затягується чи треба оскаржувати рішення у другій інстанції. По-четверте, не бійтеся відстоювати свої права. За польським законодавством, ви можете в будь-який момент вимагати доступу до своєї справи аби ознайомитися з зібраним матеріалом. Якщо минув термін розгляду, вам зобов’язані надати письмове пояснення, чому розгляд затягується і на коли визначена наступна дата винесення рішення.

Якщо чиновник відмовляється це робити, посилайтеся на норми АПК і його обов’язок видати або письмове рішення, або пояснення. Якщо ж очікування на документи перевищує усі межі здорового глузду, на дії відділу справ іноземців можна поскаржитися самому воєводі. Скаргу у письмовому вигляді треба занести безпосередньо до його канцелярії. Закон дає воєводі 30 днів на відповідь.